Народився 24 березня 1978 року в місті Чугуїв Харківської області. З 1985 по 1993 рік навчався у Чугуївській середній школі №5. Після восьмого класу розпочав трудовий шлях – став учнем токаря на Чугуївському заводі паливної апаратури. Там здобув професію та продовжив працювати на підприємстві вже як кваліфікований спеціаліст. У жовтні 2014 року перейшов на роботу токарем на Чугуївський молокозавод, де сумлінно виконував свої обов’язки.
13 січня 2026 року Олексія мобілізували Чугуївським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Його направили до 425-го окремого штурмового полку «Скеля» на посаду водія-електрика 3-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти БпАК 1-го штурмового батальйону.
Circumstances of death:
Служба Олексія тривала недовго. Він з перших днів після мобілізації потрапив у саме пекло війни. У січні та на початку лютого 2026 року полк продовжував виконувати бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, зокрема на Покровському напрямку.
На початку лютого Олексій, з невідомих рідним причин, в тяжкому стані потрапив до КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» м. Дніпро. Перебуваючи в лікарні, він помер від абсцесу легень (так зазначається в свідоцтві про смерть). 11 лютого 2026 року рідний брат, який проживає в місті Погребище Вінницької області, отримав трагічну звістку, що його брат Олексій Шкрябін, проходячи військову службу і станом на 11 лютого 2026 року перебуваючи в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. І. Мечникова» м. Дніпро, помер.
23 лютого 2026 року поховали Олексія Шкрябіна на кладовищі у місті Погребище з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України. У церемонії прощання із нашим земляком взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, представники міської ради, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати рідних воїна.
