У Всеукраїнський день бібліотек та напередодні Дня захисників і захисниць України у Чугуївській громаді відбувся особливий захід, який поєднав, на перший погляд, зовсім різні світи. Але насправді вони дуже близькі. Бо захисники боронять нашу землю зброєю, а бібліотеки, книги й українське слово – нашу пам’ять, культуру та душу.
Сьогодні у Чугуївській громаді підбили підсумки літературного конкурсу серед військовослужбовців «Рядки, народжені війною».
Його учасниками стали люди, які захищають Україну, але водночас знаходять у собі сили писати – про війну і любов, про біль і надію, про побратимів, рідний дім та майбутнє нашої держави.
Їхні твори – це більше, ніж література. Це живі свідчення нашого часу, написані людьми, які самі є частиною цієї історії.
Начальник Чугуївської міської військової адміністрації Галина Мінаєва привітала учасників конкурсу та вручила нагороди його переможцям.
А далі на гостей чекав особливий подарунок – творчий вечір володаря Гран-прі конкурсу, захисника України, бійця батальйону безпілотних систем «Мара» 66-ї окремої механізованої бригади, лауреата премії імені Василя Симоненка, поета та автора п’яти поетичних збірок Сашка Обрія.
Його поезія звучала зі сцени разом із авторськими піснями, відеопоезією та щирою розмовою про творчість і війну.
Це дуже символічно. Людина, яка сьогодні захищає Україну на передовій, повертається до жителів громади своїм словом. А ми слухаємо його – і розуміємо, наскільки важливо не дозволити війні забрати в нас здатність відчувати, думати, творити й мріяти.
Начальник Чугуївської міської військової адміністрації Галина Мінаєва написала у своєму Телеграм-каналі:
– Дякую всім, хто створив цей надзвичайний вечір: організаторам, бібліотечним працівникам, творчим колективам, музикантам, читцям, авторам і, звичайно, нашим захисникам.
Особлива вдячність – Сашку Обрію за силу його слова, за талант і за можливість почути сьогодні те, що народжується там, де українська земля виборює своє право на свободу.
А всім працівникам бібліотек в день професійного свята хочу побажати, щоб у ваших бібліотеках завжди було людно, щоб книги знаходили своїх читачів, а українське слово звучало голосно, вільно і впевнено. Бо поки ми читаємо, пишемо, пам’ятаємо й передаємо свої історії наступним поколінням – Україна живе.
І нехай слово наших захисників сьогодні стане ще одним доказом: нас не змусити мовчати. Нас не змусити забути. Нас не змусити відмовитися від своєї України. Слава Україні!
