Олександр Андрійович Чирва народився 23 грудня 2004 року в селищі Шевченкове Куп’янського району Харківської області.
Навчався у Шевченківському ліцеї Шевченківської селищної ради Куп’янського району Харківської області. Уже в юному віці він вирізнявся відповідальністю, наполегливістю та цілеспрямованістю. Після закінчення 8 класів Олександр свідомо обрав для себе шлях військового, адже змалку прагнув присвятити себе служінню Україні та захисту її незалежності.
Для здійснення своєї мрії він продовжив навчання у місті Харкові, вступивши до Комунального закладу «Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою “Правоохоронець”». Саме там загартовувався його характер, формувалися лідерські якості, дисципліна та витримка – риси, які стали основою майбутньої офіцерської служби.
Вступ до Національної академії Національної гвардії України став для Олександра підтвердженням його рішучості та відданості обраному шляху. Найрідніші люди намагалися вберегти його від нелегкої військової долі, переконували віддати перевагу іншому напрямку, адже розуміли всі труднощі та небезпеки обраної професії. Але любов до України та бажання стати офіцером виявилися сильнішими за будь-які сумніви. Він не відмовився від своєї мети й упевнено зробив вибір, якому залишився вірним до останнього дня.
20 січня 2026 року Олександр одружився зі своєю коханою Маргаритою. Вони були молодими, сповненими планів і мрій. Попереду бачили довге спільне життя, власний дім, дітей і мирне майбутнє.
Щастя молодої сім’ї тривало лише півроку. За цей час вони змогли бути поруч лише чотирнадцять днів. Решту часу забрали служба, навчання, бойові завдання та війна. Вони жили від зустрічі до зустрічі, цінуючи кожну мить, проведену разом. Ніхто не міг уявити, що ці чотирнадцять днів стануть для них усім сімейним життям. Війна забрала не лише молодого офіцера, а й майбутнє, про яке вони так мріяли.
26 березня 2026 року Олександр завершив навчання в академії, отримавши перше офіцерське звання – лейтенанта. Його було призначено командиром гранатометного взводу вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія».
Станом на липень 2026 року 13-а бригада Національної гвардії України «Хартія» виконувала бойові завдання на Харківщині. Вона тримала рубежі оборони та вела бойові дії у прикордонних районах області (зокрема, на півночі Харківщини, включаючи райони населеного пункту Липці, а також на Куп’янському напрямку).
Circumstances of death:
15 червня 2026 року Олександр був направлений на передову, де з честю виконував завдання, покладені на нього як на офіцера Національної гвардії України. Саме на Куп’янському напрямку, поблизу населеного пункту Куп’янськ, взвод, яким командував Олександр Чирва, 08 липня 2026 року, виконував бойове завдання. Його взвод потрапив під артилерійський обстріл. Командир взводу Олександр Чирва отримав поранення, несумісні з життям. ому був лише 21 рік. Попереду мало бути ціле життя – роки щастя, професійних звершень, сімейного затишку та здійснення мрій. Проте війна безжально обірвала його молодість.
Враховуючи складну безпекову ситуацію, яка склалася на території Шевченківської селищної територіальної громади, та звернення начальника селищної військової адміністрації, поховали Захисника у місті Чугуїв на Алеї пам’яті 14.07.2026.
У захисника залишилися, батько, мати, сестра, дружина, племінники.
Найболючішим є усвідомлення того, що молода дружина так швидко стала вдовою, батьки втратили сина, сестра – брата, друзі – вірного товариша. Усі їхні спільні мрії так і залишилися нездійсненними.
Своїм життям і подвигом Олександр Андрійович Чирва, як і багато захисників України, які загинули в цій війні, назавжди вписав своє ім’я в історію боротьби українського народу за свободу та незалежність. Його мужність, честь і самопожертва назавжди залишаться прикладом справжньої любові до Батьківщини.