У Територальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) для отримувачів послуги «Соціальної адаптації» відбувся теплий літературний захід під назвою: «Рід козацький зайдам не здолати!».
Присутніх, відвідувачів студій творчих здібностей відділення денного перебування, у ліричну подорож повела чудова творча особистість нашого міста, яка багато років живе у світі поезії та прози, підопічна терцентру – Людмила Туровська.
Ця жінка пройшла довгий шлях поруч із багатьма нашими літературними зірками, тому її авторські надбання наповнені душевними згадками. І, як це часто буває з творчими людьми, настало переповнення спогадами та емоціями, і прийшов час подарувати своє натхнення публіці у вигляді дуже чуйної, глибокої лірики. Лірики, у розумінні – те, що йде від серця.
Цьогоріч Людмила Туровська стала переможницею міського конкурсу-фестивалю «Бузковий травень», отримавши дипломи одразу у двох номінаціях, що свідчить про високий творчий потенціал, який виплеснувся у публіку згустком енергії, сколихнув думки та почуття.
Людмила Броніславівна занурила аудиторію у непрості дні дитинства, з широкою географією від Волині до Слобожанщини, що потім відобразилося у світогляді авторки творів.
Присутні слухали звучні родинні вірші про бойовий шлях діда, про співучу, лагідну бабусю, про військові будні тата.
Учасники події з захопленням сприйняли розповідь про журналістську діяльність поетеси. Спогади ведучої торкнулись деяких імен наших видатних земляків: О. Шаровки, І. Посохова, В. Кузнецової, С. Шумейко. Звісно, були продекламовані чуйні вірші, присвячені колегам. Людмила Туровська також згадала Любов Суркову. Розповіла про верстку деяких книг з ознаками історії нашого міста.
До глибини зачепив присутніх триптих «В моїй хаті», написаний у часи вимушеного переміщання до Польщі. Цей твір наповнений особистим болем та надією.
На заході прозвучали конкурсні вірші з відображенням реалій сучасної війни, з вірою у світле майбутнє.
Захід завершився на високій позитивній ноті і дуже сподобався всім присутнім, які відверто аплодували ведучій, а по завершенні дійства, активно спілкувались з поетесою, висловлюючи свої враження.
