Народився 18.09.1997 в місті Чугуїв. З 1-го до 9-го класу навчався в Чугуївській гімназії №5, а останні два роки навчання пройшли в Чугуївській загальноосвітній школі I-III ступенів №2 Чугуївської міської ради. По закінченню школи навчався в Чугуївському професійному ліцеї, де в 2017 році здобув професію «верстатника широкого профілю; оператора верстатів з програмним керуванням», далі він закінчив повний курс навчання за Програмою підготовки на Державному підприємстві учбово-курсовий комбінат «Харківжитлобуд» та отримав професію «слюсар з механоскладальних робіт». У подальшому працював в Державному ПрАТ «Чугуївський молочний завод», а потім довгий час працював в логістичній мережі компанії «АТБ -Маркет».
2022 рік став у житті Владислава поворотним. Він свідомо зробив важливий життєвий вибір, пов’язавши свій подальший життєвий шлях із військовою справою. Він став одним із тих, хто за покликом серця вступив до лав Збройних Сил України, доєднавшись добровольцем до війська, яке звільняло в серпні – вересні 2022 року рідну Харківщину. У червні 2022 року через Чугуївський РТЦК та СП він приєднався до складу 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Після базової загальновійськової підготовки його призначено на посаду старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
У жовтні 2022 року 30-а окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького відігравала ключову роль у стримуванні російського наступу на південному фланзі Бахмутського напрямку. Вона вела важкі оборонні бої на нових облаштованих позиціях. Ворог безпосередньо штурмував позиції бригади, намагаючись просунутися далі на північ у напрямку Бахмута, а також на захід з метою виходу до каналу Сіверський Донець – Донбас та штурму населеного пункту Курдюмовка. Важливим населеним пунктом на той час для ворога було селище Миколаївка Друга Бахмутського району Донецької області. Воно перебувало під тимчасовою окупацією російських військ з вересня 2022 року. Окупанти використовували цей населений пункт як плацдарм для подальшого свого просування. Сили оборони, в свою чергу, ведучи важкі затяжні бої, стримували подальший розвиток наступу ворога.
Circumstances of death:
Підрозділ, де проходив службу Владислав Ареф’єв, займав бойові позиції неподалік селища Миколаївка Друга. Цей район перебував під постійним артилерійським та мінометним вогнем ворога. Російська армія обстрілювала позиції ЗСУ з усіх наявних калібрів артилерії танків та РСЗВ. Ворог безпосередньо штурмував позиції бригади, намагаючись просунутися далі. 05.10.2022 близько 14.10, під час виконання завдань на ротному опорному пункті РОП 30430 «ШАТЛ» зведеною ротою у складі військовослужбовців батальйону та 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, противник почав здійснювати чергові штурмові дії в бік взводного опорного пункту ВОП 30433 «БУРАН». У зв’язку з застосуванням противником засобів РЕБ, зв’язок зі зведеною ротою був втрачений, аеророзвідку в повній мірі здійснити не було можливості. Були здійснені пошукові дії (на скільки це можливо, враховуючи, що у цьому районі точилися надзвичайно жорстокі ближні бої проти чисельно переважних сил окупантів, через щільний вогонь противника), але вони не дали результату. А тому Владислава Ареф’єва не змогли фізично евакуювати або підтвердити його загибель.
07.10.2022 рідним надійшло Сповіщення за №7062 про те, що Владислав вважається зниклим безвісти під час виконання завдань за призначенням по забезпеченню оборони України. Майже чотири роки рідні чекали Владислава, вірили, що він живий і повернеться до дому. Але всі очікування були марними. Рішенням Чугуївського міського суду від 26.05.2026 визнано ЗАГИБЛИМ, а місцем смерті вважається селище Миколаївка Друга Бахмутського району Донецької області.
У загиблого захисника залишилися мати та три брати.
