
Народився Руслан Ахременко в Сумській області 29.03.1980. Коли йому виповнилося 14 років, у нього померла мама і його забрала і в подальшому виховувала тітка, що проживала в м. Чугуїв. Таким чином, Руслан у Чугуєві проживав з 1994 року. Тут же закінчив Чугуївське професійно-технічне училище №19, отримавши спеціальність столяра. По закінченню навчання працював на ЧЗПА, а потім, після ліквідації заводу, працював у приватному секторі.
Строкову військову службу він не проходив, адже через стан здоров’я отримав статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Оскільки згідно із Законом №3621-IX поняття «обмежено придатний» в 2024 році було повністю ліквідовано, він був мобілізований через Чугуївський РТЦК та СП в листопаді 2025 року.

Після базової загальновійськової підготовки Руслан був направлений для проходження військової служби до складу 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан». Станом на кінець грудня 2025 року бригада виконувала бойові завдання на Покровському та Запорізькому напрямках. На Покровському напрямку основні сили бригади вели запеклі оборонні бої в районах населених пунктів Гродівка, Новогродівка, селища Нью-Йорк та на підступах до Покровська й Удачного. У районі села Молодецьке позиції утримували бійці 4-го батальйону оперативного призначення бригади. Село Молодецьке мало важливе значення, оскільки розташоване на адмінмежі Донецької та Дніпропетровської областей поблизу селища Удачне.

Circumstances of death:
26 грудня 2025 року Руслан Ахременко, разом з побратимами, у складі групи «ГРАЧ» виконував спеціальне бойове завдання в районі села Молодецьке Покровського району Донецької області. Під час запеклих зіткнень на цій ділянці фронту позиції групи «ГРАЧ» атакував ворожий безпілотник (БпЛА). Через надзвичайно складну тактичну обстановку та щільні обстріли евакуація з тих позицій тривалий час була неможливою, а частина бійців вважалася зниклими безвісти, доки пізніше не відбулися процедури репатріації та ідентифікації тіл. Серед них був і Руслан Ахременко.
Після тривалого перебування у статусі зниклого безвісти тіло воїна було передано Україні. Правоохоронці та експерти провели ДНК-експертизи для офіціального підтвердження особи, а в липні 2026 року тіло було направлено в Чугуївський морг.

Поховали Руслана Ахременка 18.07.2026 в місті Чугуїв на Алеї пам’яті.
У загиблого захисника залишилася лише двоюрідна сестра.
