Чугуївська міська рада Харківської області

Чугуївська міська рада

КУЛИК Володимир Олександрович

Народився 23 січня 1973 року в селі Бахтин Борівського району Харківської області. В 1990 році закінчив Гороховатську середню школу. Потім закінчив курси трактористів та згодом вступив до Харківського ветеренарного інституту, але не закінчив його, адже в 1992 році за власним бажанням пішов на строкову службу у Збройні Сили України.

Службу проходив в окремому зенітно-ракетному полку (в\ч 67959) з місцем дислокації у м. Володимир-Волинський на посаді старшого оператора. Після звільнення в запас працював в селищі Гороховатка та м. Харків.

З 2008 року його доля пов’язана з містом Чугуїв: тут він жив та працював на заводі «Трубоелемент», а згодом на «ЮТЕРМ».

В 2021 році прийняв рішення пов’язати свою долю зі Збройними Силами України і через Чугуївський військовий коміссаріат підписав контракт з 92-ю окремою механізованою бригадою. Таким чином, повномасштабне вторгнення російських військ в Україну він зустрів у складі бригади і з перших її днів брав активну участь у захисті Батьківщини на посаді стрільця- помічника гранатометника 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальону.

Сімейний стан:

Мати: Кулик Надія Степанівна, проживає за межами міста Чугуїв.

Сестра: Старикова Тетяна Олександрівна, проживає за межами міста Чугуїв.

Дружина: Кулик Людмила Миколаївна, проживає в місті Чугуїв.

Донька: Карина, 1997 року народження, проживає за межами міста Чугуїв.

Донька: Анастасія, 2010 року народження, проживає в м. Чугуїв.

Син: Руслан, 1997 року народження, проходить службу в Збройних Силах України.

Обставини смерті:

Під час участі в заходах із забезпечення оборони України в 2023 році він тяжко захворів. За висновком комісії РВЛК, його захворювання було повязане із захистом Батьківщини. На підставі висновку комісії Володимир був звільнений зі Збройних Сил України, але продовжував боротися зі своїм недугом, підтримуючи і всіляко допоманаючи побратимам з бригади. 28.03.2024 його життя обірвалося. На підставі витягу з протоколу №1252 від 12.04.2024 засідання штатної військово-лікарської комісії, причини його смерті повязані із захистом Батьківщини.

Поховали Володимира 29.03.2024 в місті Чугуїв на кладовищі №5.

Наказом Міністра оборони України №152 від 18.03.2022 він був нагороджений заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – нагрудним знаком «Знак пошани».

Поділитись
Перейти до вмісту