Народився 01.10.2000 в місті Чугуїв в сім’ї військовослужбовця. У 2016 році закінчив Клугино-Башкирівську загальноосвітню школу. Однокласники характеризували Андрія як людину з великим сердцем, чистою душею, живим та щірим. Він був постійним учасником шкільних заходів, Клубу веселих та винахідливих, неодноразово отримував заохочувальні грамоти «Король танцполу».
По закінченню школи продовжив навчатися в Чугуївському аграрному ліцеї, де отримав професію «Тракторист. Машиніст екскаватора одноковшового. Машиніст бульдозера (будівельні роботи). Водій автотранспортних засобів». Педагоги ліцею пам’ятають Андрія як наполегливого, цілеспрямованого і в той самий час веселого, доброго та талановитого хлопця. Світлі та добрі спогади залишив він по собі в серцях усіх, хто його знав!
Свою трудову діяльність він пов’язав із будівельною сферою, ставши професіональним дилером Чугуївської компанії «МАЕСТРО», яка займається якісним монтажем натяжних стель.
11.09.2025 він доборовільно через 4-й Центр рекрутингу Сил ТрО ЗСУ пішов захищати Батьківщину. Службу проходив на посаді стрільця 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальону 108-ої окремої Кодацької бригади територіальної оборони.
З травня 2022 року бригада займала оборону на Донецькому напрямку. Весною 2025 року ворог значно активізувався на Запорізькому напрямку. Тут почали проводитися активні наступальні дії, а тому після нетривалого відновлення бригада з травня 2025 року зайняла смугу відповідальності на Запорізькому напрямку, де веде бої з російськими окупантами на Гуляйпільському напрямку. Українські захисники мужньо стримують штурмові дії російських окупаційних військ, не даючи їм просунутися вперед, знешкоджуючи їхню техніку та особовий склад.
Обставини загибелі:
20.12.2025 року Андрій Кірєєв у складі підрозділу перебував на бойових позиціях в районі населеного пункту Білогір’я Пологівського району Запорізької області. Як відомо, з Оперативної інформації Генерального штабу Збройних Сил України, в цей день на Гуляйпільському напрямку агресор 11 разів намагався йти вперед на позиції наших військ та завдавав авіаційних ударів керованими бомбами по населених пунктах області. Під ворожі удари попадали і бойові позиції наших захисників. Під час одного із таких обстрілів Андрій отримав бойові травми, несумісні із життям.
«Він був дуже гарною та дійсно багатогранною людиною. Про таких кажуть «Цвіт нації». Неможливо повірити в те, що його більше нема, як неможливо висловити той біль, який ліг на душу та розриває серце», – згадує Андрія його колишній викладач.
«Завжди всім допомагав. Як родині так і будь-кому. Був веселим та відкритим. Сміливим, бо пішов захищати свою сімʼю. Його любили діти, і він їх любив. Племінники і донечка. Він був найкращим. Був душею будь-якої компанії, мав чудове почуття гумору. З легкістю набував будь-яких навичок. Одна з них – гра на бас-гітарі. Все вмів полагодити, завжди допомагав своєму татові по будь-яким ремонтам і будівництвам», – згадує Андрія його сімʼя та близькі друзі родини.
Поховали Андрія Кірєєва 31 грудня 2025 року в місті Чугуїв на Алеї пам’яті.
У Андрія залишилися батько, мама, старший брат, дружина, маленька донька, дідусь та бабуся.
02.06.2026 в Чугуївській громаді відбулася передача державної нагороди — орден «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороду, якою Президент України посмертно відзначив за мужність і героїзм солдата Кірєєва Андрія Миколайовича, передали рідним захисника: дружині, маленькій донечці та мамі під час урочистої церемонії. Ця нагорода — визнання відваги Андрія, який до останнього подиху виконував бойові завдання, захищаючи Україну.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №218/2026
Про відзначення державними нагородами України
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку постановляю:
Нагородити орденом “За мужність” ІІІ ступеня
КІРЄЄВА Андрія Миколайовича (посмертно) — солдата
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
04 березня 2026року