Народився 31.07.1973 в місті Харків. Після закінчення середньої школи №44 міста Харків навчався в професійно-технічному училищі №18, де отримав професію електрогазозварювальника.
Його трудова діяльність пов’язана з підприємствами міста, де він працював за фахом. Він брав активну участь в монтуванні паркану навколо Харківського зоопарку під час його масштабної реконструкції.
У 2019 році за сімейними обставинами він вимушений був переїхати у місто Куп’янськ, де проживав і працював до 2024 року. Через постійні обстріли, що призвели до погіршення безпекової ситуації, в місті Куп’янськ у 2024 році проводилася обов’язкова евакуація, а тому Сергій вимушений був переїхати до міста Чугуїв та проживав тут понад рік. Проживаючи в місті Чугуїв, він працював у приватній фірмі і займався ремонтом генераторів для військових.
У жовтні 2025 року Сергій Бочарніков був призваний по мобілізації Чугуївським РТЦК та СП та направлений для проходження військової служби в 425-й окремий штурмовий полк «Скеля». Військову службу він проходив на посаді стрільця 2-го піхотного відділення 2-го піхотного взводу 2-ої піхотної роти 2-го піхотного батальйону. У грудні 2025 року полк активно діяв на Покровському напрямку (Донецька область), проводячи штурми та зачистки, зокрема, в місті Покровськ, та звільнив житловий масив «Ювілейний» у Куп’янську (Харківщина), спростовуючи ворожі фейки та демонструючи український прапор.
Обставини загибелі:
Підрозділ, де проходив військову службу Сергій Бочарніков, в середині грудня 2025 року брав участь у боях на Куп’янському напрямку (Харківщина) під час української контратаки, де успішно знищували ворога в районі житлового масиву «Ювілейний», чим сприяв перехопленню тактичної ініціативи. Під час одного із таких штурмів Сергій не повернувся із завдання. Сергій не вийшов на зв’язок із рідними. Рідні телефонували, хотіли дізнатися «Чому…?» і отримували понад 10 днів відповідь: «Там, де він перебуває, немає зв’язку». В полку вважали його зниклим безвісти. 30 грудня 2025 року Чугуївський РТЦК та СП офіційно сповістив (Сповіщення №390) рідних Сергія, що він вважається зниклим безвісти.
Невдовзі, 05 січня 2026 року, рідні дізнались, що тіло Сергія перебуває в Чугуївському відділенні «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи». 06 січня 2026 року близькі отримали офіційне Сповіщення СП №759 Чугуївського РТЦК та про загибель Сергія Бочарнікова 17.12.2025 поблизу населеного пункту Куп’янськ.
09.01.2026 поховали Сергія Бочарнікова в місті Харків, на кладовищі №18, на Алеї Слави.
У Сергія залишилися старша сестра, син 1995 року народження та племінниця.