Нагороди знайшли своїх Героїв. Щоправда отримали їх рідні, адже наші захисники тепер служать у Небесному війську…
Державні нагороди дружинам загиблих Героїв вручили заступник начальника Чугуївської міської військової адміністрації Ігор Шепелєв та начальник Чугуївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник Олександр Курченков.
Михайло Дяченко родом з Луганщини – він народився 22.09.1994 в селі Брусівка Біловодського району Луганської області. З 2018 року жив у Чугуєві, працював лікарем ветеринарної медицини.
З початком російської агресії він не зміг стояти осторонь та поповнив ряди добровольців – був мобілізований Чугуївським РТЦК та СП. Служив у десантно-штурмовому батальйоні 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Михайло Дяченко загинув 20.02.2023 під час виконання бойового завдання поблизу Кремінної. Внаслідок пострілу ворожого танку він отримав тяжкі поранення, але навіть попри це він не покинув позиції, вів вогонь і не дав ворогу прорвати оборону, втримав і витримав свій останній бій… Похований в місті Чугуїв на Алеї Слави.
Указом Президента України № 684/2023 від 09 жовтня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Наразі батьки Героя живуть на Луганщині, а дружина Надія – в місті Чугуїв.
Іван Бакланов народився 22.02.1995 в селищі Кочеток.
У 2013 році за власним бажанням був призваний на військову службу. Службу проходив у 302-у зенітному ракетному Харківському полку. В 2016 році підписав контракт з 53-ю окремою механізованою бригадою імені князя Володимира Мономаха. Під час служби за контрактом здобув кваліфікацію «снайпер 3-го класу». З січня 2020 року проходив службу в 46-у окремому штурмовому батальйоні «Донбас», брав участь в ООС, отримав статус учасника бойових дій. Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну службу проходив на посаді снайпера відділення зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки Чугуївського окремого батальйону територіальної оборони.
Загинув Іван Бакланов 16 серпня 2022 року на Харківщині в селі Мосьпанове під час виконання бойового завдання, але лише через 9 місяців його тіло було ідентифіковано. 06 червня 2023 року він був похований на місцевому кладовищі селища Кочеток.
Нагороджений нагрудним знаком «Кров за Україну», посмертно нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) згідно з Указом Президента України від 01.12.2023 №797.
Вся родина Івана Бакланова нині мешкає в селищі Кочеток: батьки, рідний брат, дружина Руслана, чотирирічні син та донька.
Ми пам’ятаємо кожного, хто поклав своє життя, виборюючи свободу та незалежність України. Вічна слава та шана Героям!