Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У посівах озимих та ярих зернових культур продовжується відкладання яєць клопа шкідливої черепашки, які за середньої чисельності 0,3 – 0,5, максимальної 1 імаго та 0,2, макс. 1 яйцекладок на кв.м заселили та пошкодили 1,0 – 2% рослин на 44 – 100% обстежених площ.
Через розтягнутість відкладання яєць, відродження личинок у посівах теж буде відбуватись тривалий час і одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься в першій половині червня. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю.
Збереження технологічних і посівних якостей зерна передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць. Такі посіви обробляють за наявності 2-х і більше личинок на кв.м. Решту посівів обприскують за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10. Посіви обробляють дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», надалі по тексту «Переліком пестицидів …». Ці препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбувається у першій половині червня. Оптимальним строком проведення обробки є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок.
Під час наливу зерна, з ґрунту виходитимуть та живитимуться в колосках жуки хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків. Шкідливість жуків проявлятиметься через пошкодження зав’язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності.
У цей період, розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках злакові попелиці та трипси, які в допороговій чисельності заселили 2-6% рослин повсюди. За умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30°С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.
Існує імовірність того, що під час наливу зерна, осередково можуть завдавати шкоди сіра та зернова совки, гусениці першого віку яких спочатку вгризатимуться в середину зерна, а потім ним живитимуться. В подальшому гусениці четвертого віку об’їдатимуть зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триватиме до збирання врожаю.
Особливу увагу слід звернути на розвиток та поширення пшеничного чотириногого кліща. Під час проведення моніторингу на виявлення пшеничного кліща, необхідно знати, що внаслідок живлення ним, край листкової пластинки загинається вгору і згортається вздовж центральної жилки в трубку, всередині якої знаходяться кліщі. Листок набуває неоднорідного світло-зеленого, а при сильному пошкодженні й тривалому розмноженні кліщів – жовтувато-зеленого забарвлення, вигинається у вигляді петлі, жовтіє та відмирає.
У подальшому в період дозрівання зерна кліщі виповзатимуть на поверхню колоса та розноситимуться вітром, або за допомогою комах, розселюючись на ярі колосові, кукурудзу, багаторічні злакові трави, злакові бур’яни, пізніше – на падалицю злаків, де розмножуються. За вегетаційний сезон розвивається 8-9 генерацій шкідника. Але найбільша шкідливість кліщів полягає у перенесенні й зараженні ними посівів озимої пшениці вірусом смугастої мозаїки пшениці.
Осередки масового розмноження кліщів на озимій пшениці доцільно обприскувати препаратами з акарицидною дією для локалізації поширення шкідника й запобігання ураженню рослин вірусом смугастої мозаїки пшениці.
Скрізь ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть нанести хлібна п’явиця, злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, пильщики, попелиці, інші фітофаги. За сприятливої погоди червня (помірні температура й опади) шкідливість вищезазначених фітофагів зростатиме. За умов підвищених температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості цикадок, а разом з тим поширення вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух, 40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. на стебло попелиці обробляють в крайових смугах або всуціль поля дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …». Актуальною на початку та впродовж червня залишається загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема борошнистою росою, гельмінтоспорізом, септоріозом, бурою листковою іржею, піренофорозом, рінхоспоріозом, кореневими гнилями. Вищевказані хвороби та темно-бура, сітчаста плямистості,розвиватимуться в ярих пшениці та ячмені, передусім в загущених посівах на добрих агрофонах.
Під час колосіння та молочно-воскової стиглості зернових культур осередково ймовірний розвиток летючої та інших видів сажкових хвороб. За підвищеної вологості й температури повітря 28-30°С на колосках, можливий розвиток фузаріозу і септоріозу. Особливо небезпечним може бути раннє зараження колоса фузаріозом, зокрема у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім утраченою життєздатністю. Розвиток кореневих гнилей призводитиме до осередкового або розсіяного розвитку білоколосості та щуплозерності.
Ефективне оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса досягається обприскуванням під час формування зернівок фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів …».
Під час бутонізації – цвітіння гороху відроджуватимуться личинки бульбочкових довгоносиків, які закінчивши розвиток, заляльковуватимуться. Жуки нового покоління з’являтимуться наприкінці червня. Помірно тепла й волога погода сприятиме утворенню численних колоній горохової попелиці, шкідливості гусениць листогризучих совок. Жуки горохової зернівки активно заселятимуть, живитимуться пилком й пелюстками гороху, відкладатимуть яйця в боби. За сухої спекотної погоди можливе підвищення чисельності й шкідливості горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки, трипсів, клопів, а також розвиток фузаріозного в’янення. За температури 18-25°С і високої вологості повітря в загущених посівах гороху рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу.
Захищають горох за чисельності шкідників при перевищенні ЕПШ (2-3 жука горохового зерноїда, 250-300 екз. горохової попелиці на 10 п.с., 2 екз. горохового трипса на квітку, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки) дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …». У період відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками рекомендовано проводити випуск бурої та жовтої трихограм (співвідношення 1:10). Для обмеження аскохітозу, іржі, сірої гнилі, насамперед насіннєві ділянки, обробляють фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів …».
У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки й жуки бульбочкових довгоносиків, попелиці, гусениці листокруток, п’ядунів, листогризучих совок, осередково, гусениці лучного метелика, чортополохівки, інші фітофаги, які за сприятливих погодних умов та в разі відсутності захисних заходів можуть завдати господарсько відчутної шкоди посівам культури. Підвищена вологість й температура повітря 18-26ºС сприятиме поширенню грибкових хвороб, зокрема аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.
За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (8-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с.) посіви сої захищають інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …». В насіннєвих посівах обприскування слід проводити після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції; рослини уражені вірусами – видаляють.
У багаторічних травах (після підкосу) розвиватимуться й шкодитимуть листковий люцерновий довгоносик, насіннєїди (тихіус, апіон), люцернова товстоніжка, клопи, попелиці, гусениці совок і п`ядунів, осередково – лучний метелик, сарана, інші фітофаги. Дощова і тепла погода може сприяти поширенню в посівах трав темно-бурої плямистості, антракнозу, аскохітозу, тощо.
Захисне значення у посівах люцерни мають своєчасні підкоси: для одержання насіння з проміжного укосу у фазі масової бутонізації, з другого – до чи на початку цвітіння, з обов`язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування-бутонізації рослин люцерни за наявності ЕПШ комах (5-8 жуків, 20-30 личинок фітономуса, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с., 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гусениць совок на кв.м) посіви обробляють дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів…».
Технічні культури
У посівах цукрових буряків ранніх строків сівби, через зменшення дії токсичності рослин залишатиметься небезпека пошкодження їх буряковими довгоносиками (звичайним та сірим). Тому контроль за фітофагами необхідно продовжувати і за потреби проводити захисні обробки. Також у посівах культури шкодитимуть бурякові блішки, крихітка, дротяники, подекуди амарантовий стеблоїд, піщаний мідляк. Через підвищену вологість та достатню кількість тепла створюватимуться умови наростання чисельності та заселення буряків буряковими мінуючими мухами, листковою попелицею, щитоносками,подекудивідмічатиметься шкідливість підгризаючих та листогризучих совок.
За перевищення показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, мідляка, блішок, щитоносок, крихітки посіви обробляють дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …». Проти бурякової листкової попелиці, мінуючих мух, інших сисних шкідників доцільно провести обприскування препаратами згідно з «Переліком пестицидів …». За співвідношення ентомофаг:попелиця 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами не доцільні. Проти (листогризучих і підгризаючих) совок у період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на гектар).
У окремих господарствах за надмірної вологи або сухості ґрунтів поширення може мати коренеїд. У разі прохолодної дощової погоди центральні листки розетки буряків уражуватимуться пероноспорозом, на гібридах іноземної селекції можливий прояв альтернаріозу. Розвиток церкоспорозу у посівах цукрових буряків ймовірний за сприятливих погодних умов (періодичні дощі, рясні ранкові роси, за температури близько 20ºС та відносної вологості повітря понад 80%). Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороб голодування рослин.
Посіви цукрових буряків оздоровлюють за появи ознак пероноспорозу. За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин та ураження 5-10% рослин борошнистою росою посіви обробляють фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів …».
У посівах соняшнику, здебільшого пізніх строків сівби, в червні шкодитимуть піщаний мідляк та сірий буряковий довгоносик, які у слабкому ступені пошкодили 2-4% рослин. За теплої й вологої погодипосіви культури,з країв полів чи в суціль,заселятиме геліхризова попелиця. За посушливих погодних умов можливе масове розмноження трипсів, саранових, за помірно-вологих – клопів, листогризучих і підгризаючих совок.
У разі заселення рослин соняшнику попелицями понад 10-20% рослин; клопами (за чисельності 2 екз. на кошик) до початку цвітіння культури – знешкоджують зазначених та інших шкідників інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …».
За рясних опадів, високої вологості повітря збудники білої та сірої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси уражуватимутьлистки, стебла, корені рослин соняшнику. За підвищеної температури і вологості повітря можливе осередкове поширення фомопсису, за дефіциту вологи – іржі.
Перед цвітінням соняшнику за умов очікування епіфітотії: гнилей кошиків, фомопсису, несправжньої борошнистої роси рекомендовано провести захисні обробки дозволеними фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів …». Перша обробка проводиться на початку цвітіння, друга – через 14 діб після першої.
Ярий ріпак пошкоджуватимуть ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті блішки, клопи, попелиці, листкоїд, прихованохоботники, пильщик, осередково білани, листогризучі совки. За помірної температури і підвищеної вологості повітря рослини культури уражуватимуться пероноспорозом, фомозом, гнилями, іншими хворобами.
У стручках озимого ріпаку розвиватиметься капустяна стручкова галиця. У разі високої вологості повітря ймовірний розвиток і поширення альтернаріозу, циліндроспоріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей.
За побуріння 70% стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію десикантами згідно з «Переліком пестицидів …».
Посіви ярого ріпаку за надпорогової чисельності ріпакового квіткоїда, прихованохоботників (5-6 жуків на рослину), капустяних клопів, попелиць захищають дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …», враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві, харчові цілі, з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю.
Картопля й овочеві культури
На кінець травня, відбувалось відродження та живлення личинок колорадського жука у посівах картоплі. За умов жаркої погоди (t°вище 26°С, вологість 58-75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості.
Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. За масової появи личинок проводять обробки дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …».
Рослини капусти потерпатимуть від попелиць, гусениць біланів, капустяної молі, совок, осередково ймовірний підвищений рівень розвитку та шкідливості хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів. У плантаціях культурипродовжиться розвиток та шкідлива діяльність хрестоцвітих блішок. Також відбуватиметься літ метеликів та яйцекладка капустяної молі, відродження гусениць. Зростатиме шкідливість попелиць. Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи та прихованохоботників.
За наявності шкідників понад ЕПШ (гусениць совок – 1-2 на ранній та 5 і більше на пізній капусті, якщо заселено 5% і більше рослин, молі, біланів – 2-5 екз. за 10% заселення рослин) застосовують дозволені інсектициди відповідно до «Переліку пестицидів …».
Розвиток хвороб картоплі і томатів (фітофтороз, альтернаріоз та інших), огірків (бактеріоз, пероноспороз), цибулі (пероноспороз) залежатиме від погодних умов. За умов теплої (t° 15-22 °C) вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%) розвиток та поширення хвороб може зрости до епіфітітойного.
Картоплю від збудників хвороб (у фазі бутонізації-цвітіння), томати (за появи перших ознак фітофторозу на картоплі) захищають обприскуванням фунгіцидами відповідно до «Переліку пестицидів …».
Впродовж вегетації посіви огірків, починаючи з фази 2-3 листків від бактеріозу, інших плямистостей з інтервалом 8-12 днів обробляють фунгіцидами відповідно до «Переліку пестицидів …».
Цибулю від пероноспорозу оздоровлюють фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів …».
У червні баштанні культури заселятимуть баштанна попелиця, осередково тютюновий трипс та павутинний кліщ. Кавуни, дині, кабачки за умов вологої теплої погоди хворітимуть на борошнисту росу, антракноз, бактеріоз та інші. Від сисних комах гарбузові культури захищають інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …».
Плодові насадження
Молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, наприкінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватимуться їх гусениці; закінчать живлення і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Повсюдно зростатиме чисельність й шкідливість сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок).
Скрізь у яблуневих садах триватиме літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць яблуневої плодожерки першого покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. В плодах вишні й черешні середніх і пізніх сортів розвиватимуться личинки вишневої мухи. Жарка волога погода сприятиме подальшому повсюдному поширенню борошнистої роси, плодової гнилі. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу, у зерняткових насадженнях парші може сприяти прохолодна погода за значних опадів.
У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки сади обробляють дозволеними інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів …», з додаванням проти парші та борошнистої роси фунгіцидів, дотримуючись чергування препаратів.
Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують інсектицидми, з додаванням проти парші та борошнистої роси, препаратів фунгіцидної дії згідно з «Переліком пестицидів…». При проведенні хімічних обробок необхідно дотримуватись чергування препаратів.
Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, коккомікозу, плодової гнилі захищають інсектицидми, з додаванням проти хвороб дозволених фунгіцидів згідно з «Переліком пестицидів…».
Багатоїдні шкідники
Саранові. В неугіддях, лісосмугах, цілинних землях, інших стаціях триватиме виплодження личинок італійського прусу, нестадних кобилок та коників, живлення та перехід їх у старші віки. Рівень чисельності і шкідливості саранових залежатиме від гідротермічних умов впродовж місяця. Прохолодна з частими опадами погода найбільш імовірно стримуватиме виникнення осередків підвищеної чисельності саранових.
Захист посівів від саранових слід розпочинати за масової появи личинок першого віку, основну масу яких необхідно ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків.
За чисельності личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м проводять обприскування дозволеними інсектицидми згідно з «Переліком пестицидів …». Обробки слід проводити вранці або ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.
Лучний метелик. У неорних землях, багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків, угіддях з квітучою рослинністю можливий слабкий літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць фітофага. З огляду на те, що впродовж останніх років відмічається спад льоту метеликів та чисельності гусениць, в поточному році масового розмноження зазначеного шкідника не очікується. Проте, існує небезпека появи осередків шкідника за чисельності, що перевищує економічний поріг шкодочинності. Оптимальними умовами розвитку гусениць молодших віків у цей період будуть відносна вологість повітря більше 70% та середньодобова температура близько 25ºС.
Запобігання масового розмноження лучного метелика із місцевих резервацій досягається застосуванням повного комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів. Вчасне виявлення вогнищ фітофага та суворе дотримання строків і норм витрати інсектицидів з урахуванням віку гусениць є запорукою попередження знищення посівів сільськогосподарських культур цим шкідником.
Підгризаючі совки. Повсюдно триватиме літ метеликів озимоїй окличної совок, які відкладатимуть яйця, відбуватиметься виплодження гусениць, їх живлення й шкідливість. Значний літ метеликів ймовірний по всіх районах області, тому слід передбачити випуск совочної форми трихограми у посівах цукрових буряків, овочевих, просапних культур. За чисельності гусениць совок у посівах кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м застосовують дозволені інсектициди згідно з «Переліком пестицидів …».
Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок харчується рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи їх другого віку, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливі. В цей час ефективність заходів забезпечують гормональні препарати та інгібітори синтезу хітину.
У посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав живитимуться гусениці капустяної, городньої, бавовникової, люцернової, інших видів листогризучих совок. Найкращі умови для розвитку більшості видів совок складуться за наявності квітучої рослинності та теплої помірно вологої погоди під час льоту метеликів, що підвищує їх плідність та чисельність гусениць. Суттєво обмежує чисельність цих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.
У червні повсюдно гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватимуться. В подальшому, в залежності від ґрунтово-кліматичної зони, розпочнеться літ метеликів та відкладання ними яєць у посівах кукурудзи, соняшнику, інших товстостеблих культур. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів (250-400 яєць на одну самицю) будуть температури 18-30°С та вологість понад 70%, для розвитку яєць t° 25°С та вологість повітря 90-100%. Випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, знищення бур’янів та квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур обмежують чисельність і шкідливість гусениць фітофага. Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності понад 18% рослин з яйцекладаками кукурудзяного метелика або 6-8% рослин з гусеницями. Проти гусениць стеблового кукурудзяного метелика застосовують дозволені інсектициди відповідно до «Переліку пестицидів …».
Осередково у посівах сої, соняшнику, овочевих, баштанних та інших культур можливий літ метеликів, яйцекладка, відродження та живлення гусениць чортополохівки. Спочатку гусениці фітофага живитимуться рослинами бур’янів, а саме кропиви, осоту, чортополоху, підбілу та інших. А пізніше, за відсутності іншої кормової бази, можуть живитися рослинами сільськогосподарських культур. Проти гусениць чортополохівки застосовують інсектициди відповідно до «Переліку пестицидів …». Землекористувачам слід не допускати забур’яненості посівів і межуючих угідь, зокрема улюбленими чортополохівкою бур’янами.
Вчасне виявлення вогнищ шкідників і осередків ураження хворобами та дотримання регламентів застосування пестицидів (норм витрати, строків очікування та інших) є запорукою ефективної боротьби з ними та безпечності отриманої продукції рослинництва.
При застосуванні пестицидів необхідно суворо дотримуватись “Державних санітарних правил “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві” із забезпеченням збереження корисної ентомофауни і медоносних бджіл.
Заступник начальника відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Едуард ОСТРОВЕРХ