Чугуївська міська рада Харківської області

Чугуївська міська рада

КОВБАСА Олег Вікторович (позивний «Майор»)

Народився 25 березня 1976 р. в м. Рубіжне Луганської області. З 1978 року мешкав в смт Борова на Харківщині, де закінчив середню школу №1. Займався спортом. Певний час проживав у селі Перемога Глухівського району Сумської області.
У червні 1994 був призваний на строкову військову службу до лав Національної Гвардії України в м. Львів, а вже наступного року вступив до Військового інституту НГУ, м. Харків. Після завершення навчання направлений для подальшого проходження служби на посаді командира взводу у військову частину А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Згодом призначений командиром розвідувального взводу механізованого батальйону. З 2011 – заступник начальника штабу 92-ї окремої механізованої бригади.
Сімейний стан:
Дружина: КОВБАСА Світлана Вікторівна, 1979 р.н., проживає в місті Чугуїв.
Донька: КОВБАСА Валерія Олегівна, 2005 р.н., проживає в місті Чугуїв.
Син: КОВБАСА Євгеній Олегович, 2002 р.н., проживає в місті Чугуїв
Останнім часом службу проходив на посаді заступника начальника штабу 92-ї окремої механізованої бригади і проживав з сім’єю в місті Чугуїв. За спогадами його товаришів: «Він міг працювати в штабі, але він віддав перевагу битві на передовій». Останній місяць майор Олег Ковбаса керував обороною стратегічно важливого об’єкта – мосту біля міста Щастя. Він так організував оборону, що ніхто з його підлеглих не загинув.
Обставини загибелі: Загинув 5 квітня 2015 р. під час обстрілу бойовиками з боку піщаного кар’єру з протитанкового керованого комплексу взводного опорного пункту на мосту в околиці міста Щастя під Луганськом. У результаті влучення ракети в мінний шлагбаум стався вибух. Міни ТМ-62 здетонували. Разом з Олегом загинули старший солдат О. Федорченко, старший сержант В. Блінов та солдат С. Гуров.

Місце поховання: селище Борова, Борівський район, Харківська область. Прощання з Олегом Ковбасою проходило у фойє Борівського районного Будинку культури у супроводі почесної варти. Поминальну службу правив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Іоанн. На честь героя пролунав військовий салют.
Його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві: секція 6, ряд 10, місце 37.
Рішенням Перемозької сільської ради вулиця Першотравнева в с. Перемога Глухівського району перейменована на вулицю Олега Ковбаси.

14 жовтня 2015 в селищі Борова на стіні будинку по провулку Миру, 3, де мешкав Олег Ковбаса, встановлено меморіальну дошку на його честь. У місті Щастя на опорному пункті «Фасад» бійці 92-ї бригади встановили меморіальну плиту на знак пошани до полеглих побратимів.
Указом Президента України №311/2015 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Нагороджений медалями «За сумлінну службу» II та III ступеня.

Поділитись
Перейти до вмісту