Народився 24.04.1971 в селі Снігурівка Лановецького району Тернопільської області. У 1985 році закінчив Першотравневу середню школу Борівського району Харківської області. Після закінчення школи працював в колгоспі «Світанок» в селі Першотравневе Борівського району. В місті Чугуїв проживав з 2017 року, проходячи військову службу у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
Проживаючи в місті, в 2020 році одружився. В 1989 – 1991 роках проходив строкову військову службу курсантом в Чунджинському прикордонному загоні, а по згодом в 50-му Зайсанському Червонопрапорному прикордонному загоні Прикордонних військ КДБ СССР в Алма-Атинській області на посаді старшого прикордонного наряду.
По закінченню строкової військової служби працював в Агрофірмі «Світанок» селища Першотравневе Борівського району. Працюючи в фірмі, він заочно в 2011 році закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», отримавши базову вищу освіту та здобув кваліфікацію бакалавра менеджменту.
В 2017 році він звернувся в Сватівський РВК Луганської області з заявою про бажання в добровільному порядку йти захищати Україну. Він був направлений до 355-го навчального механізованого полку Збройних Сил України 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. По закінченню навчання продовжив військову службу у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи на посаді командира відділення. Проходячи службу в бригаді, брав безпосередню участь в АТО/ООС на території Луганської та Донецької областей (м. Бахмут, Світлодарська дуга). В січні 2021 року був звільнений по закінченню військового контракту, але в
жовтні 2021року Юрій знову підписав військовий контракт через Харківський РТЦК та СП з командуванням 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи і в подальшому продовжив військову службу на посаді головного сержанта – командира кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону. В перший день повномасштабного вторгнення підрозділи бригади одними із перших зустріли наступ російських військ в районі населених пунктів Мар’їнка, Красногорівка, Соледар, Сіверськ. Потім були 2023 рік – Бахмутський напрямок, 2024-2025 роки – передові позиції на Донеччині на Бахмутському та Сіверському напрямках.
У 2026 році підрозділи бригади продовжували діяти на Донецькому напрямку. Юрій Макоїда постійно перебував на вістрі бурхливих бойових подій. У квітні 2022 року він отримав тяжке поранення. Після нетривалого лікування він знову повернувся на фронт. В лютому 2025 року Юрій Макоїда, перебуваючи в 239 Новомосковському загальновійськовому полігоні, успішно закінчив суміщений курс підготовки командира відділення і здобув кваліфікацію командира відділення.
Обставини загибелі:
16.04.2026 Юрій Макоїда перебував в населеному пункті Билбасівка Краматорського району Донецької області. При виконанні службових обов’язків Юрій Іванович отримав вогнепальне поранення голови. Від отриманих травм, які були несумісні з життям, він помер.
Поховали Юрія Макоїду 27.04.2026 в місті Чугуїв на Алеї Слави з усіма почестями під залпи почесної варти. У церемонії прощання взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, представники міської ради, побратими, що прибули розділити горе та підтримати рідних воїна.
У захисника залишилися дружина, син -військовослужбовець та донька.
Під час військової служби Юрій неодноразово був відзначений нагородами: мав Відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції», Відзнаку Міністра оборони України «10 років сумлінної служби», Відзнаку Начальника Генерального штабу Нагрудний знак «Учасник АТО» та почесну Відзнаку «За вільну Луганщину».
