Народився 22.08.1986 в місті Чугуїв. Навчався в загальноосвітній школі №7, потім – в загальноосвітній школі №5, в якій у 2000 році закінчив 9 клас. В 2002 році закінчив Чугуївське ПТУ №19, отримав спеціальність столяра. Після закінчення навчання працював будівельником в Чугуєві, Харкові в Росії. У 2019 році Андрій поїхав в місто Київ, де проживав та працював за фахом до травня 2024 року.
14 травня 2024 року Печерським РТЦК та СП міста Київ був мобілізований та направлений до 199-го навчального центру (в/ч А2900) з метою підготовки до служби у військових частинах та підрозділах десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
По закінченню навчання проходив службу в 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка (в\ч А 1910) на посаді навідника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. Разом з побратимами брав безпосередню участь у бойових діях поблизу міста Торецьк Донецької області. 30 червня 2024 року під час виконання бойового завдання Андрій отримав вибухову травму: дрібні вогнепальні осколкові сліпі поранення правого передпліччя, правого стегна, садно правої гомілки. Підлікувавшись на місці при військовій частині, він знову став в стрій і разом з побратимами був направлений для виконання бойового завдання під час спеціальної операції Збройних Сил України в Курській області.
Обставини загибелі:
22 серпня 2024 року внаслідок масового артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Нечаїв Курської області (Російська Федерація) отримав вибухові та осколкові травми, не сумісні з життям.
Поховали Андрія Логвиненка 28 серпня 2024 року в місті Чугуїв на Алеї пам’яті.
Наказом командира 95-ї окремої десантно-штурмової бригади №384 від 30.06.2024 Андрій Логвиненко був нагороджений пам’ятною медаллю «За знищення ворога».
У Андрія залишилися батько – Логвиненко Анатолій Іванович, мати – Логвиненко Людмила Іванівна, брат – Логвиненко Денис Анатолійович.
Указом Президента України №734/2024 від 23 жовтня 2024 року «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдат Логвиненко Андрій Анатолійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеню (посмертно).
Висока відзнака, якою посмертно нагороджено воїна, вручена матері загиблого захисника Логвиненко Людмилі Іванівні.
