Народився 19.08.1973 в місті Чугуїв, в 1990 році закінчив середню школу №1 ім. І.Ю. Рєпіна м. Чугуїв. Закінчив в 1994 році Харківське гвардійське вище танкове командне училище імені ВС Української РСР. Служив курсовим офіцером навчального курсу факультету озброєння та військової техніки в Харківському гвардійському вищому танковому командному училищі.
Мав бойовий досвід, адже був в АТО в 2014-2015 роках. З лав ЗСУ був звільнений на пенсію за станом здоров’я. 24.02.2022 пішов за власним бажанням до лав Збройних Сил України, був зарахований в свою військову частину – Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Сімейний стан:
Батько: Крепченко Олександр Сергійович, проживає в місті Чугуїв.
Мати: Крепченко Валентина Михайлівна, проживає в місті Чугуїв.
Сестра: Шуліко Олена Олександрівна, проживає в місті Чугуїв.
Дружина: Крепченко Наталія Юріївна, проживає в місті Київ.
Донька: Крепченко Анна Сергіївна, 1995 р.н.
Обставини загибелі:
02.03.2022 загинув в момент бойового виїзду танкової колони, під час ракетно-бомбового обстрілу ворожої авіації. Він врятував життя курсантів, витягнувши їх з танків та БТРів, але сам загинув – був смертельно поранений та помер від вибухової травми.
Похований в місті Харків на Алеї Слави.
Указом Президента України №2629 від 22 серпня 2016 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння українському народові» нагороджений медаллю «За військову службу».
Указом Президента України №236/2022 від 13 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
