Чугуївці пишаються тим, що заслужений пілот-ас України полковник Владислав Риков 4 роки свого життя мешкав в нашому місті та проходив службу у 203-й навчальній авіаційній бригаді, яка дислокувалася в місті Чугуїв, на посаді пілота інструктора.
Владислав уже з першого дня повномасштабної війни вимушений був вступити в бій. Після ударів по Чугуївському аеродрому він зміг вивести літак з-під удару, а згодом перевівся до бойової бригади і в подальшому захищав Україну у складі 299-ї бригади тактичної авіації імені В. Нікіфорова Повітряних сил Збройних сил України пілотом штурмовика Су-25.
За неповних два роки війни Владислав Риков зробив 385 бойових вильотів. Ним було знищено десятки російських танків та броньованих машин, 18 пунктів управління та понад тисячу російських військових.
«Харківщина, Київщина, Донеччина, Луганщина. А ворожі винищувачі та ППО полювали за ним. Його рятували професіоналізм, стресостійкість і жага перемоги! Росіяни були переконані, що «авіації в Україні вже не існує!» Але глибоко помилялись. Влад впевнено випалював окупантів та їхню техніку!” – зазначає командування авіаційної бригади.
Владислав з дитинства мріяв бути пілотом, підкоряти небо. «Син постійно проводив зі мною час на аеродромах, школярем я покатав його на легкомоторному літаку. Він так горів небом! Потім створив для Владика та його друзів Авіаційний навчальний кадетський центр. Центр і досі функціонує, чимало нинішніх героїв є його вихованцями. Тож, коли дійшов час обирати вищий навчальний заклад, навіть запитання не стояло – тільки ХНУПС (Харківський національний університет повітряних сил імені І. Кожедуба). Моє життя тісно пов’язане із авіацією, тож ми годинами могли обговорювати різні професійні моменти», – ділиться спогадами батько Героя.
Загинув Владислав 7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання над містом Курахове Покровського району Донецької області під час свого 385-го бойового вильоту. А було йому всього 30 років…
Похований пілот у Вінниці, на Алеї Слави, у місті, в якому він ніколи не жив, але саме тут мріяв оселитись із родиною після перемоги.
Він мав позивний «Магія» не випадково. Йому дали цей позивний за віртуозний стиль пілотування. Усі, хто знав Владислава особисто, кажуть, що він насправді був чарівним – і на землі, й у небі.
Указом Президента України від 24 лютого 2024 року №117/2024, йому присвоєно звання Герой України (посмертно) «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові», а Указом Президента України від 05.12.2024 №830/2024 «З метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань особовим складом 203 навчальної авіаційної бригади Повітряних Сил Збройних Сил України, 203 навчальній авіаційній бригаді Повітряних Сил Збройних Сил України присвоєно почесне найменування «імені Владислава Рикова».
Наказом начальника Чугуївської міської військової адміністрації Герою України полковнику РИКОВУ Владиславу Миколайовичу (позивний «MAGIC») – пілоту штурмовика Су-25 299-ї бригади тактичної авіації імені В.Нікіфорова, присвоєно звання «Почесний громадянин Чугуївської міської територіальної громади» (посмертно).
