Чугуївська міська рада Харківської області

Чугуївська міська рада

ГНІП Станіслав Валерійович

Народився 18.11.1987 в м. Світловодськ (смт Власівка) Кіровоградської області. Згодом з батьками переїхав до міста Харків. Навчався у школі №43 м. Харкова. Закінчивши 11 класів, пішов працювати. Професії були різні. В 2014 році він переїхав в село Василів Хутір, де продовжив працювати у сільському господарстві.

В січні 2018  році підписав контракт і проходив службу у складі 92-ї окремої механізованої бригади на посаді водія-електрика батареї управління та артилерійської розвідки. Брав  участь в АТО/ООС в Луганській та Донецькій областях (місто Авдіївка та місто Попасна). По закінченні контракту звільнився, але згодом, в грудні 2021 року, він знову підписав контракт з 92-ю окремою механізованою бригадою та проходив  службу на посаді оператора взводу протитанкових керованих ракет протитанкового артелерійського дивізіону. В листопаді 2023 року був направлений у 22-й мотопіхотний батальйон на посаду командира 3-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти.

Сімейний стан:

Мати: Швейкі Олена Іванівна, проживає в селі Скрипаї Чугуївського району.

Дружина: Гніп Альона Ігорівна, проживає в селі Василів Хутір.

Син: Гніп Роман Станіславович, 2015 року народження, проживає в селі Василів Хутір.

Син: Шварц Данило Дмитрович, 2006 року народження, проживає в селі Василів Хутір.

Син: Гусар Станіслав Олександрович 2012 року народження, проживає в селі Василів Хутір.

Обставини смерті:

Підрозділ, в якому проходив службу Станіслав, 21.02.2022 покинув місце постійної дислокації, вийшовши на польовий вихід. З того часу він разом зі своїми побратимами брав участь в запеклих боях проти загарбників у Дергачівському районі, в обороні міста Харків, у звільненні території Харківської області, за що отримав високу державну нагороду. Брав участь в оборонних боях під населеними пунктами Стельмахівка, Сіверськ, Лиман, Бахмут. Після повернення з чергового бойового завдання, де Станіслав разом зі своїми побратимами перебував беззмінно понад чотири доби, він помер вночі 11.02.2024 біля н.п Дружківка внаслідок зупинки серця.

Указом Президента України №468/2022 від 03 липня 2022 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Нагороду отримав під час служби у складі 92-ї окремої штурмової бригади за бої в Ізюмському районі, де його розрахунок знищив багато техніки противника, а в одному із боїв розрахунок зупинив атаку ворога, знищивши танк, 2 БМП та біля 20 десантників з Сибіру.

Поділитись
Skip to content