Іван Вікторович народився 17 січня 1975 року в с. Дубрівка Житомирської області у родині військового. У 1989 році родина у зв’язку зі службою батька переїхала до м. Чугуєва Харківської області. У 1990 році закінчив Чугуївську загальноосвітню школу №6. Отримав диплом електромонтера в ПТУ №19 у 1993 році.
У 1993-1994 роках проходив строкову службу у м. Переяслав-Хмельницький, а 1995 року підписав контракт на службу в Нацгвардії України, по закінченню якого був звільнений у запас.
До початку повномасштабної війни працював на будівельних роботах. У мирний час цікавився історією та нумізматикою.
З початком війни у 2022 році повернувся до лав Збройних Сил України та проходив службу у 203-й Навчальній Авіаційній бригаді, у 2024 році переведений до 46-ї аеромобільної штурмової бригади старшим стрільцем. Ось так характеризували Івана його командири:
«За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі. Мав добрий рівень мотивації до військової служби».
Сімейний стан:
Мати: Ейсмонт Любов Іванівна, проживає в м. Чугуїв.
Сестра: Байчура Олена Вікторівна, проживає в м. Костопіль, Рівненська обл.
Сестра: Артеменко Людмила Вікторівна, проживає в м. Чугуїв.
Сестра: Ейсмонт Оксана Вікторівна, проживає в м. Чугуїв.
Дружина: Ейсмонт Віта Володимирівна, проживає в м. Чугуїв.
Син: Ейсмонт Владислав Іванович, 1996 року народження, проживає в м. Чугуїв.
Донька: Ейсмонт Аліна Іванівна, 2007 року народження, проживає в м. Чугуїв.
Обставини загибелі:
15 травня 2024 року біля с. Георгіївка Донецької області загинув під час виконання бойового завдання з евакуації полеглого побратима, потрапивши під мінометний обстріл на полі бою.
Церемонія прощання відбулась 24 травня 2024 року в місті Чугуєві. Захисника України було поховано з військовими почестями на Алеї пам’яті.