04 серпня 2026 року Чугуївська громада з глибоким сумом провела в останню путь військовослужбовця БЕЛЯНСЬКОГО Дениса Георгійовича, який віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Денис Белянський народився 5 липня 1979 року в м. Допропілля Донецької області. Закінчивши 9 класів в місті Добропілля, він продовжив навчання в Олександрівському ПТУ 148. Потім проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. У мирному житті Денис працював гірником підземним на шахті «Алмазна» у м. Добропілля, а з 2012 року прохідником підземним на ПАТ Шахтоуправління «Покровське». В 2014 році він закінчив Красноармійський індустріальний інститут ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» за напрямком підготовки «Економіка підприємства» та здобув кваліфікацію бакалавра.
2020 рік став у житті Дениса поворотним. Він свідомо зробив важливий життєвий вибір, пов’язавши свій подальший життєвий шлях із військовою справою та підписавши контракт на проходження військової служби. 04.08.2020 він через 1-й відділ Покровського РТЦК та СП Донецької області підписав контракт з командуванням 92-ї окремої механізованої бригади. Службу проходив на посаді командира відділення штабних машин взводу штабних машин роти зв’язку тилового пункту управління польового вузла зв’язку бригади. Приймав участь в АТО/ООС і отримав в 2021 році статус учасника бойових дій. В 2024 році в українських військових частинах почали офіційно та масово з’являтися спеціалізовані підрозділи логістично – евакуаційних безпілотних систем. 14.02.2025 Денису Белянському, як одному із найбільш підготовлених молодших командирів, було запропоновано очолити відділення середніх логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. З цього часу він виконував одне з найскладніших завдань сучасної війни – керував відділенням, яке забезпечує підвезення боєкомплекту та вивезення поранених із переднього краю. Сьогоднішні реалії такі, що логістичні та евакуаційні роботизовані платформи є однією із пріоритетних цілей для ворога. Саме вони займаються евакуацією та постачанням під вогнем, приймаючи дуже часто весь удар безпілотних систем ворога на свій екіпаж.
В липні 2026 року відділення Дениса Белянського виконувало бойове завдання в районі населеного пункту Свобода Запорізької області. На цій ділянці фронту зафіксовано надзвичайно високу щільність використання ворогом FPV-дронів та розвідувальних БпЛА з функцією скидання боєприпасів. Підрозділ, яким керував Денис, перебував постійно під прицілом ворожої повітряної розвідки, а район навколо н.п.Свобода піддавався регулярним артилерійським обстрілам. 27 липня 2026 року при виконанні бойового завдання Денис Белянський загинув. У Захисника залишилися мати, дружина та донька.
04 серпня 2026 року Дениса поховали на Алеї пам’яті у місті Чугуїв.
Світла пам’ять Денису Белянському. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого Захисника. Його мужність, самопожертва та відданість Україні назавжди залишаться у пам’яті вдячних поколінь.
