Народився 08 вересня 1990 року в селищі Кочеток Чугуївського району Харківської області. Закінчивши 9 класів Кочетоцької середньої школи, Денис вступив до Чугуївського аграрного ліцею і закінчив його в 2008 році, здобувши професію тракториста; водія автотранспортних засобів (категорія «В-С»).
У жовтні 2008 року він підписав контракт на військову службу з командуванням 92 окремої механізованої бригади. Службу проходив на посаді старшого звукометриста-оператора звукометричних засобів. Проходячи службу за контрактом, він навчався в Приватному вищому навчальному закладі «Харківський інститут кадрів управління». По його закінченню в 2011 році отримав спеціальність «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» і здобув кваліфікацію техніка-механіка.
Після звільнення з військової служби в 2010 році протягом чотирнадцяти років Денис працював в цивільній сфері водієм, слюсарем по ремонту автомобілів, в будівельній сфері.
З початком повномасштабної війни Російської Федерації проти України він неодноразово звертався до РТЦК та СП з проханням призвати його до лав Збройних Сил України і лише в лютому 2025 року його прохання задовільнив Куп’янський РТЦК та СП. Денис був мобілізований та направлений 25 лютого 2025 року до складу 71-ої окремої єгерської бригади (в/ч А4030).
Протягом квітня 2025 року він проходив навчання за програмою базової загальновійськової підготовки в 199-му навчальному центрі. Після повернення з навчання Денис був призначений на посаду заступника командира 8-ї розвідувальної групи спеціального призначення 17 роти спецпризначення Загону спецпризначення бригади.
За короткий, але напружений бойовий шлях, Денис неодноразово управляв групою під час виконання бойових завдань у специфічних умовах, що вимагали високого рівня підготовки. У червні 2025 року Денису отримав державну нагороду: Нагрудний знак «Ветеран війни».
Обставини смерті:
24 вересня 2025 року розвідувальна група під командуванням Дениса Боднарюка виконувала бойове завдання в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області. Уже вранці цього дня розвідгрупа зафіксувала і захопила в полон двох окупантів, які перебували в одному із замаскованих у посадці ворожих бліндажів. Дочекавшись побратимів із підрозділу, що займався військовополоненими, та передавши їм полонених окупантів, група продовжила виконувати бойове завдання. Але так сталось, що під вечір ворог зміг зафіксувати місце зосередження спецгрупи, яку очолював Денис, і скинув прямо на неї з неба гранати. Група зазнала втрат: залишився живим лише один боєць під позивним «Бандит», який зміг відправити свого тяжко пораненого командира в розташування бригади. Про це він навіть встиг повідомити телефоном батька Дениса. На жаль, Денис Боднарюк отримав травму, несумісну з життям (ушкодження від вибухів та осколків).
Чин поховання загиблого захисника відбувся 06 жовтня 2025 року на кладовищі в селищі Кочеток. Під час прощання з Денисом звучали слова глибокої вдячності за відданість Батьківщині, щирі молитви та сум за втраченим життям, яке стало символом любові до України.
У загиблого захисника залишилися син Антон 2012 року народження, батько, брат, сестра, бабуся та дядько.