Народився 06.05.1999 року в місті Чугуїв. В 2014 році закінчив загальноосвітню школу №5 міста Чугуїв. Юрій з дитинства захоплювався футболом і в мріях поєднував своє життя зі спортом, тому і пішов навчатися до педагогічного коледжу. Хотів вчитися і навчати других. Закінчив педагогічний коледж у місті Харків. Здобув фах учителя фізичної культури. Відпрацював один рік у ліцеї №6 Чугуївської міської ради. Мав багато друзів, був веселим і завзятим, щирим у житті, дружбі, коханні. Так сталося, що прийшлося піти з професії, але продовжував брати участь у футбольних змаганнях. Закохався, одружився, у шлюбі народився син – Максим. Дитина для Юри стала сенсом життя.
В квітні 2021 року він виявив бажання служити в Збройних Силах України. Був спрямований до 58 окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського, що на Сумщині, і зразу ж був направлений в учбовий центр. Після закінчення учбового курсу був направлений на службу у складі 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58 бригади, за фахом помічник гранатометника. У листопаді 2021 року Юрій уклав контракт і в січні 2022 року був направлений до учбового центру м. Десна на курси сержантів. Закінчити їх Юрію не вдалося – війна.
Ворога Юрій зустрів на Чернігівщині. Брав участь в обороні Чернігова, міста Ніжин, а згодом у звільненні тимчасово окупованих сіл Чернігівщини (Велика Дорога, Новий Биків, Нова Басань). Протягом квітня, окрім бойових чергувань, його частина брала участь у будівництві укріпрайонів. За участь в боях на Чернігівщині неодноразово отримував усні подяки від командира та був представлений на звання молодший сержант. Але одержати це звання йому не судилося…
Сімейний стан:
Батько: Пархоменко Микола Володимирович, проживає в місті Чугуїв.
Мати: Пархоменко Інна Леонідівна, проживає в місті Чугуїв.
Син: Пархоменко Максим Юрійович, 2019 р.н, проживає в місті Чугуїв.
Обставини загибелі:
В кінці квітня 2022 року підрозділ, де служив Юрій, отримав наказ про передислокацію на Донецький напрямок, місто Бахмут. Там практично з колес бійці підрозділу вступили у бої з ворогом. Ворог обстрілював їх з артилерійської зброї усіх калібрів. 16 травня 2022 року біля села Трипілля, в передмісті міста Бахмут, Юрій отримав тяжкі вибухові травми. Був евакуйований з місця бою, 17 травня був евакуйований до шпиталю у місто Дніпро, але по дорозі його серце зупинилось. При евакуації були втрачені його документи і в місто Дніпро він приїхав невідомим. Був похований на кладовищі Краснопілля м. Дніпра під №901/НЕ Невідомий Захисник.
Почалися пошуки і повернення додому. Дорога Юрія додому була довгою і тернистою. Рідним, які шукали його, знадобилося більше року для того, щоб повернути тіло загиблого Героя додому.
6 вересня 2023 року Юрія Пархоменка з військовими почестями поховали на Алеї пам’яті у рідному Чугуєві.