Народився 31.05.1980 в місті Харків. Закінчив 9 класів Харківської гімназії №14, а потім отримав повну середню освіту в Харківській вечірній школі ІІ-ІІІ ступенів №16.
Після навчання пішов працювати в галузі харчової промисловості. Понад 25 років трудової діяльності він присвятив м’ясопереробній сфері: переробці сировини (м’яса худоби, птиці, кролів) для виробництва широкого асортименту готової продукції. Працював у місті Харків. Переїхавши в 2007 році в місто Чугуїв, продовжив працювати в цій сфері аж до призову по мобілізації.
Із спогадів молодшого брата: «По життю Олег був «людиною-мрійником». Він часто жив у своїх мріях, іноді навіть не пов’язаних з реальністю. Він відмічався великою добротою, чуйністю та незлобивістю. Навіть не дивлячись на свою професію, Олег, як кажуть, «муху не міг образити». Він ніколи не скандалив і умів виходити із конфліктної ситуації. Я ніколи не думав, що мій брат буде воювати в штурмових військах. Він навіть нам з сестрою не зізнавався, що служить кулеметником. Увесь час говорив, що служить на харчоблоці. Ідучи на штурми, де не міг виходити на зв’язок, він завжди виправдовувався поганим зв’язком. І лише після його загибелі ми дізналися усю правду».
Олег Петросянц був призваний по мобілізації 07.01.2025 третім відділом Чугуївського РТЦК та СП. Службу проходив у складі 225-го окремого штурмового полку на посаді кулеметника 1-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону. Полк веде активну діяльність на фронті, бійці полку брали безпосередню участь в Курській операції, діючи як підрозділ прориву, участь у боях на кордоні з Сумською областю, в оборонних боях в Сумській області, проводячи при цьому вдалі операції по звільненню та утриманню населених пунктів Сумщини.
Обставини смерті:
Влітку 2025 року підрозділи полку провели успішну зачистку та закріплення в населеному пункті Кіндратівка Сумської області. Але ворог не відмовився від задачі захопити Сумщину, а тому і восени 2025 року тривали бойові дії. Російські війська намагалися просунутися в Хотінській громаді, але українські сили тримали оборону. Підрозділ, де проходив службу Олег Петросянц, займав бойові позиції в населеному пункті Кіндратівка та на його околицях. Близько 15.48 31 жовтня 2025 року ворог наніс удар FPV-дроном по позиціях захисників. Олег Петросянц отримав травми, несумісні з життям.
Поховали Олега Петросянца 13.11.2025 з усіма військовими почестями в Чугуєві на Алеї пам’яті.
У воїна залишилися молодші брат та сестра.