Народився Кирило 19.11.1993 в селі Мала Терновка Якимівського району Запорізької області. У 2012 році закінчив Володимирську середню школу в селі Володимирівка Якимівського району Запорізької області, а в 2015 році закінчив Державний навчальний заклад «Якимівський професійний аграрний ліцей» та здобув професію «слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорії «А»); водій автотранспортних засобів (категорії «С»). По закінченню навчання працював оператором-навантажувачем в одному із приватних підприємств Мелітопольського району Запорізької області.
Під час повномасштабної війни на військову службу був мобілізований 17.09.2023 Якимівським РТЦК та СП Запорізької області. Службу проходив у складі батальйону ТрО 110-ої окремої бригади Територіальної оборони (в/ч А0738) «Хортиця» спочатку на посаді водія-стрільця, а згодом на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби.
За час служби Кирило отримав два поранення, по першому інформація відсутня, відомо лише, що він отримав його у 2024 році, коли був на захисті Куп’янска, а друге отримав на початку 2025 року. Перебуваючи у складі Регіонального управління «Схід» Сил Територіальної оборони, підрозділ, де служив Кирило, виконував бойову задачу на Краматорському напрямку. 11 лютого 2025 року при виконанні бойових завдань у складі 2 стрілецького відділення, 1 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти, на захисті міста Торецьк Кирило отримав тяжке поранення. Після попереднього лікування у військовому польовому шпиталі він понад місяць лікувався в КНП «Чугуївська центральна лікарня імені. М.І. Кононенка», а потім протягом березня – травня 2025 року проходив реабілітацію в місті Чугуїв. Після лікування Кирило знову повернувся до свого підрозділу і продовжив виконувати свій військовий обов’язок, але поранення давали про себе знати.
Обставини смерті:
У вересні 2025 року у Кирила, під впливом попередніх пошкоджуючих факторів (поранень під час виконання бойових завдань), стали проявлятися важкі симптоми панкреатиту. Хвороба з кожним днем ускладнювалася. Він був направлений до КНП «Міська клінічна лікарня №6» м. Дніпро. Незважаючи на надану допомогу, 22.09.2025 Кирило Спесивцев помер.
Церемонія прощання з Кирилом Спесивцевим відбулася 29.09.2025 на Алеї пам’яті в місті Чугуїв. Таким чином, Алея пам’яті прийняла ще одного Героя.
У загиблого захисника залишилися мати, старший брат, бабуся, тітка та двоюрідний брат.
У травні 2025 року Бердянська районна військова адміністрація нагородила Кирила Спесивцева пам’ятним Орденом Бердянського району «За захист Вітчизни».
