Народився 14.10.1975 в місті Чугуїв. Закінчив 9 класів в Чугуївській загальноосвітній школі № 1, а в Чугуєво-Бабчанському лісному коледжі отримав професію механіка. По закінченню навчання був призваний на строкову військову службу.
Після строкової військової служби повернувся у рідне місто і працював монтажником в ПАО «Укртелеком», а згодом присвятив себе будівельній сфері.
У 2015 році Сергій підписав контракт на військову службу з командуванням 203-ої навчальної авіаційної бригади і проходив службу в батальйоні охорони. Згодом був відряджений до військової частини, яка виконувала бойові завдання по захисту суверенітету та незалежності України в зоні АТО. Протягом майже двох років (2016-2017 роки) Сергій Анатолійович перебував в Донецькій області. Після завершення контракту він повернувся у рідне місто і продовжив працювати в будівельній сфері.
У березні 2023 року Сергій Мартинов був призваний по мобілізації Чугуївським РТЦК та СП і направлений для проходження військової служби в 425-й окремий штурмовий полк «СКАЛА». Службу проходив на посаді майстра відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення полку, а згодом очолив ремонтну майстерню стрілецької зброї взводу технічного забезпечення полку.
Сергію, разом зі своїми побратимами, доводилося працювати над відновленням як вітчизняної, так і іноземної бойової техніки та стрілецької зброї, зокрема американських танків M1 Abrams, а також танків Leopard 1A5, під час літнього українського контрнаступу 2023 року на Покровському напрямку.
У Сергія було багато друзів та знайомих. Він і в цивільному житті, і на фронті був товариський і завжди готовий прийти на допомогу.
Попри складні сімейні обставини (батьки рано померли, після 10 років шлюбу вимушений був розлучитися, проживав певний час самостійно), він підтримував тісні стосунки зі своїм єдиним сином Дмитром, всіляко допомагав йому. Ось що розповіла колишня дружина про стосунки батька і сина: «Батько і син завжди залишалися близькими людьми, завжди телефонували один одному. Наше розлучення хоча і було болючим для нашого сина, але Дмитро ніколи не почував себе покинутим батьком. Уже під час війни мабуть не було жодного дня, щоб вони не спілкувалися. Дмитро дуже хвилювався за батька, і тут батько декілька днів не відповідає на дзвінки. Це для Дмитра стало болючою подією. Він увесь час, майже два роки, питав надію, що батько зателефонує і скаже, що живий».
Обставини смерті:
Тривалий час МАРТИНОВ Сергій Анатолійович вважався зниклим безвісти. З 29 грудня 2023 року він вважався зниклим безвісти у районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області. Майже два роки рідні Сергія чекали на нього, сподівались почути його голос та побачити живим та здоровим. Але у вересні 2025 року вони отримали чорну звістку про його смерть. Його тіло було передано на батьківщину в рамках обміну.
Чин поховання нашого земляка відбувся 25 вересня 2025 року в місті Чугуїв на кладовищі №5 на Алеї пам’яті.