БОБРИЦЬКИЙ Павло Сергійович (позивний “FOX”)

Народився Павло 05.07.1996 в селі Козіївка Краснокутського, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. В 2011 році закінчив 9 класів Козіївської середньої школи, а потім навчався в Аграрному ліцеї міста Краснокутськ. Там Він здобув фах водія-тракториста.

З дитинства захоплювався всесвітньою історією, минулим України, традиціями рідного краю. Брав активну участь у шкільних олімпіадах і завжди був у числі переможців.

Цікавився нумізматикою. Всі у родині були переконані, що це захоплення згодом переросте у бажання стати, якщо не професійним істориком, то, принаймні, вчителем. Та після закінчення школи Павло обрав навчання у технічному ліцеї, однак захоплення історією не полишало його. Згодом хлопець захопився військовою справою. «Анексія Криму та події на Донбасі надзвичайно вплинули на сина, – ділиться спогадами мама Павла – Він намагався піти добровольцем у зону проведення АТО. У військкоматі відмовили. І лише після закінчення ліцею, не чекаючи на повістку, він таки добивається свого: його скеровують у 169-й Центр в Десну. А далі – служба в 36й окремій бригаді морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського й оборона Маріуполя».

На початку 2017 року Павло уклав контракт на проходження військової служби у складі 92-ї окремої механізованої бригади. Таким чином протягом 1,5 року проходив військову службу за контрактом у складі 2-ї танкової роти танкового батальйону бригади та проживав у військовому містечку Клугино-Башкирівка та місті Чугуїв. Командування бригадою високо оцінило військові здібності Павла і запропонувало йому стати кадровим офіцером.

З серпня 2018 року Павло навчався у Львівській національній академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. 05.03.2022 достроковий випуск з Академії, а звання лейтенанта отримав при
обороні м. Києва. Після закінчення навчання був направлений до складу тільки-но сформованої 4-ї

окремої танкової бригади на посаду командира взводу. З квітня 2022 року особовий склад бригади, в тому числі і взвод лейтенанта Павла Бобрицького тримав оборону на найскладніших напрямках поблизу Соледару, Бахмуту, Авдіївки, а згодом брав участь у звільнені Харківщини.

Залишилися у Павла мама, вітчим та брат. 20.02.2022 він освідчився своїй нареченій, планував весілля… «Павло пишався своїм взводом, казав, що у будь-якій, навіть найскладнішій ситуації бою, він упевнений в кожному бійцеві. Такий колектив – запорука нашої Перемоги! А не так давно Павло поділився зі мною своїми планами на майбутнє: «Мамо, ось розіб’ємо рашистську наволоч, вступлю до магістратури. А потім здобуду ще одну вищу освіту! Історія, мамо, це так цікаво! Мій син був добрим, чуйним, справжнім товаришем і вірним другом. Мав так багато мрій і планів на майбутнє, любив життя і рідних», – розповіла мама Наталя.

Обставини загибелі:

05.06.2022 взвод лейтенанта Павла Бобрицького, у складі танкової роти, з 7.00 години ранку виконував бойове завдання поблизу села Гусарівка Ізюмського району Харківської обл. Ворог не міг змиритися що втрачає ініціативу у війні, а тому він, інтенсивно обстрілюючи з артилерії українські підрозділи, намагався скувати дії Сил оборони України. Танкісти отримали завдання разом з піхотою перешкодити подальшому наступу ворога в районі села Гусарівка. Павло Бобрицький, юний лейтенант, коли побачив що танк командира роти горить, взяв командування боєм на себе і виграв дуже важкий бій, всі екіпажі залишилися живими. Крім Павла. Завдяки мужності та професіоналізму командира взводу було знищено значну кількість окупантів, а Павло, взявши на себе командування під час бою, врятував піхоту і техніку українських підрозділів, які вели бойові дії в районі села Гусарівка. Вороже просування було призупинено. О 13год 15 хв. під час обстрілу українських позицій в танк лейтенанта Павла Бобрицького попала протитанкова ракета. Він отримав поранення в груди і загинув на місті, разом з ним загинув навідник танка, а його побратими, в тому числі і механік – водій його танка, який залишився живим, продовжували нищити ворога. Рівно місяць не дожив офіцер до свого 26-річчя.

Поховали Павла Бобрицького у рідному селі Козіївка Богодухівського району Харківської області 11.06.2022. Ім’я молодого офіцера, який так любив життя, свою Батьківщину, який пишався нею і знав її історію, тепер вписано у літопис славних Звитяг вірних синів України!

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському Павло Бобрицький 12..07.2022 Указом Президента України №493/2025 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», 21 лютого 2025 року Указом Президента України йому присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №96/2025

Про присвоєння П.Бобрицькому звання Герой України

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” БОБРИЦЬКОМУ Павлу Сергійовичу – лейтенанту (посмертно).

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

21 лютого 2025 року

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №493/2022

Про відзначення державними нагородами України

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю:

Нагородити медаллю “Захиснику Вітчизни”

БОБРИЦЬКОГО Павла Сергійовича (посмертно) — лейтенанта

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

12 липня 2022 року