Народився 13.08.2002 в селі Зарожне Чугуївського району Харківської області. В 2016 році закінчив 9 класів Зарожненського навчально-виховного комплексу. Згодом навчався в Харківському машинобудівному фаховому коледжі і отримав спеціальність електрогазозварника.
8 квітня 2021 року був призваний Чугуївським РТЦК та СП для проходження строкової військової служби і направлений в 78-й окремий десантно-штурмовий полк. Одразу ж по закінченню терміну строкової служби він підписав контракт зі Збройними Силами України. Таким чином, проходячи службу за контрактом, Вадим зустрів повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.
Вадим Бичков разом зі своїми побратимами брав участь в обороні Києва, операціях на Запорізькому та Херсонському напрямках. Восени 2024 року Вадима було переведено до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу на посаду стрільця – помічника гранатометника 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону.
У Вадима залишилися мати, два молодших брати та три сестри.
Обставини загибелі:
У березні 2025 року підрозділ, де проходив службу Вадим Бичков, виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області. За інформацією його побратимів, перебуваючи на передових позиціях на Торецькому напрямку, підрозділ постійно перебував під ворожими обстрілами. 21 березня 2025 року, під час чергового ворожого обстрілу, Вадим отримав вибухову травму, несумісну з життям. Декілька днів тіло Вадима, як і тіла його загиблих побратимів, не могли евакуювати, а тому родині сповістили про те, що їх син та брат вважається зниклим безвісти. Але надія, що Вадиму вдалося вижити, трималася недовго. 31 березня 2025 року його мама отримала повідомлення про загибель сина.
Поховали Вадима Бичкова з усіма військовими почестями 04.04.2025 на місцевому кладовищі в селі Зарожне Чугуївського району Харківської області.