Народився 15.07.1970 в місті Гайсин Вінницької області. У 1987 році закінчив середню школу №2 у місті Охтирка Сумської області. У 1989 році вступив до Орджонікідзевського (Владікавказського) вищого військового командного Червонознаменного училища ім. С.М. Кірова МВД СССР. У 1993 році закінчив його, отримав звання лейтенант та спеціальність – командно-тактична мотострілецьких військ.
Після закінчення училища Олександр Петрович переїхав в Україну і в 1993 році розпочав свою службу офіцером в Чугуєві 19-му окремому полку Національної Гвардії України на посаді командира механізованого взводу. У 1996 році став командиром роти. В місті Чугуїв проживав разом з сім’єю з 1993 по 2000 роки. В подальшому його служба проходила у складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського та 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. У їх складі з 2015 року Олександр Петрович брав участь в АТО та ООС. Під час повномасштабного вторгнення проходив службу у лавах 53 -ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
У Олександра Петровича залишилися дружина Авдосьєва Лариса Вікторівна, проживає в місті Харків, та син Василенко Микола Олександрович, 1995 року народження, проживає в місті Чугуїв.
Обставини смерті:
При виконанні завдань із захисту України під час повномасштабної війни Олександр Петрович тяжко захворів, і командування бригади вимушено було направити його на лікування до військового шпиталю, який дислокувався в місті Добропілля Донецької області. 19 листопада 2022 року він помер від хвороби «Атеросклеротична хвороба серця».
Поховали Олександра Петровича на кладовищі в селищі Рогань Харківської області 12 грудня 2022 року.
