Народився 03 квітня 1989 року в селі Кицівка Чугуївського району, Харківської області. З 1996 по 2000 рік навчався в Кицівській загальноосвітній школі І ступеня, а з п’ятого по дев’ятий клас навчався в Кочетоцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. В подальшому продовжив навчання в Чугуївському професійно-технічному училищі №53, де отримав спеціальність механізатора широкого профілю. Під час навчання в училищі проживав понад два роки в місті Чугуїв у гуртожитку при училищі.
Трудову діяльність Микола Вікторович розпочав у Печенізькому дорожньому відділі. Був призваний на строкову службу у лави Збройних Сил України. Після закінчення строкової служби повернувся до рідного села і працевлаштувався у фермерське господарство «Печенізьке». Створив родину, в сім’ї народився син. Лаврик Микола Вікторович вирішив продовжити здобувати освіту і вступив на заочне відділення Чугуєво-Бабчанського лісового коледжу, який успішно закінчив, здобувши спеціальність механіка. Самотужки опанував професію зварювальника для втілення власного проєкту – теплиці, в якій родина вирощувала розсаду та овочі.
Був завзятим грибником, а також полюбляв у вільний час, якого завжди бракувало, порадувати сім’ю смачними стравами, бо мав хист до кулінарії (навіть побратими згадують «…приготовані Миколою страви дарували крихітку домашнього тепла у воєнні будні…»).
6 лютого 2024 року Микола Вікторович отримав повістку і вступив до лав Збройних Сил України. В місті Дніпро він проходив військовий вишкіл. Після закінчення військової допідготовки, він був направлений в 125 окремий батальйон Територіальної оборони (в/ч А7291). В батальйоні обіймав посаду машиніста екскаватора 2-го саперного відділення інженерно-саперного взводу.
Обставини загибелі:
23 червня 2024 року в районі селища Ветеринарне Харківського району, Харківської області Микола у складі підрозділу виконував бойове завдання по обладнанню бойових позицій. У цей час ворог наніс артилерійський удар по позиціях, де йшла бойова робота. Микола Вікторович отримав поранення, не сумісні з життям.
Поховали Миколу Вікторовича в селі Кицівка Чугуївського району.
У воїна-захисника залишились дружина Лаврик Олена Анатоліївна, син Лаврик Максим 2013 року народження, мати Чмихало Ольга Миколаївна (проживають в селі Кицівка) та молодший брат Чмихало Олександр Вікторович – військовослужбовець.